Короткий вступ до тренувального завдання №3

„Читати місто та розуміти місто" – Завдання №3 для частини-МАБ «Містобудування»

„Читати та розуміти оточення будинку"
- середні просторові рівні/ мезорівні міста: вулиця ‒ квартал ‒ ареал міста

Тренувальне завдання №3:

КОРОТКИЙ ВСТУП
Більш детальні, ілюстровані пояснення про чотири категорії дослідження та опису, що використовуватимуться в тексті та під час виконання тренувальних завдань, Ви знайдете в короткій формі у moodle - «Вступ М-3 до завдань 2-4», тлумачення термінів - у еКнизі «Частина – МАБ «Містобудування. Вступ М-2 », загальну інформацію по містобудуванню - у супроводжуючому тексті еКниги «Частина - МАБ «Містобудування» - «Вступ 1», а також загальну інформацію до модуля з планування та аналізу будівництва МАБ «Розвідка» у «Вступному тексті до загального модуля у еКнизі МАБ «РОЗВІДКА» - Вступ.

МАБ «Розвідка» (еКнига) – Загальний вступ до всього модуля

МАБ „Містобудування“ (еКнига) – Містобудівний вступний текст (Вступ М-1)

МАБ „Містобудування“ (еКнига)– Містобудівні терміни та приклади (Вступ М-2)

МАБ „Містобудування“ (еКнига)– Завдання з містобудування

Зображення: Мезорівні міста: середні просторові рівні у тренувальному завданні № 3

Аналіз оточення будинку

Короткий вступ

Шлях чи вулиця  - це не лише транспортні зв'язки «з пункту А в пункт  Б», для того щоб дістатися до певного місця чи будинку. Вулиці та шляхи з’єднують між собою частини певної місцевості, створюючи вуличну систему. Вони також різноманітним чином поєднують між собою групи населених пунктів – від автобану до Шляху Святого Якова – „з цілим світом“. Вони мають не лише суто функціональне призначення, що полягає в транспортуванні людей та вантажів, окрім того дорожній рух значною мірою забезпечує також суспільну та культурну комунікацію на певній території міста. Сам рух транспорту та необхідний на нього час є частинами особистого, а також урбаністичного буття. Таким чином громадський транспортний простір перетворюється на територію повсякденного міського соціального процесу. 

За допомогою громадських територій на нижніх рівнях міста, як у даній вправі,  формуються розмежування та переходи між приватними територіями та громадським простором – наприклад, між житловим будинком та сусідніми будинками, включаючи приналежний до них вуличний простір, який відіграє з’єднувальну роль. Поглянувши на дане питання під соціальним кутом зору, ми побачимо, що вулиця є своєрідним зв’язком від будинку до сусіднього будинку, вона просторово регулює співіснування усіх мешканців. Вулиці та площі загального користування надають ігровий простір для дітей, служать нагодою для ведення невимушених розмов, популярним «місцем парковки під дверима», є територією для торгівлі вздовж доріг та на тротуарах, ділянками для проїзду та ходьби і т.д. Так, наприклад, на торговій вулиці існують додаткові окремі зони перед магазинами для презентації товарів чи тераси вуличних кафе, вишукані місця для скульптур та фонтанів, місця зустрічі молодих людей, а також різноманітне технічне обладнання: трансформаторна підстанції, паркометри, ліхтарі, рекламні носії та ін.

Якщо ми комплексно розглянемо населений пункт як планувальники, то побачимо, що окремі індивідуальні шляхи та вулиці загального користування формують з’єднувальні лінії місцевої системи. Можна розпізнати певну мережеву структуру та вузли, місця, де пов’язуються різноманітні транспортні засоби та чітко виражені лінії, що ведуть до пунктів, які в місті є важливими, наприклад, до центру міста і т.д.  Отже, на всіх рівнях міста (мікро-, мезо- та макрорівні міста) необхідно специфічно досліджувати та розглядати вулиці, виходячи з їхнього містобудівного та урбаністичного завдання - в залежності від взятого до уваги рівня дослідження. Згідно з вищезазначеною точкою зору вони утворюють транспортну систему, і як локальна «транспортна споруда» (технічний термін у будівництві) вони є реально-збудованим функціональним простором для різноманітних потреб таких учасників руху, як пішоходи, велосипедисти та водії. Транспортні споруди пропонують простір для пересування користувачів громадського транспорту, а також для руху службового транспорту підприємств та споживчих товариств. Звідси виникають різні вимоги до транспортного простору, які накладаються на бажання мешканців. Характер вулиці визначається її периметральною забудовою та наявними формами рослинності, локальними фрагментами міського простору, типом використання, а також оформленням та використанням дорожнього покриття. 

В центрах міст та населених пунктів знаходяться шляхи, вулиці, бульвари, площі здебільшого по-особливому облаштовані ділянки громадського простору, напр., як пішохідні ділянки. Вони репрезентують «центр міста» і символізують місцевий характер та міське життя. В ролі такого центрального міського простору виступають ігровий простір та функціональний простір для різноманітного використання – від індивідуальних пробіжок, прогулянок, здійснення покупок, місцевих свят до щорічного    марафонного бігу. І не в останню чергу тут знаходять простір (та сцену) політичні та церемоніальні події (наприклад, демонстрації, хода), базари, розважальні заходи (напр. карнавали). Таким чином з вулиць та відкритого простору ми можемо «зчитати інформацію» про культурні особливості та щоденне життя певного населеного пункту.

Типи розміщення та оформлення цих відкритих ділянок демонструють різноманіття будівельно-просторових форм. Вони  «класифікують» громадський простір на шляхи, алеї, провулки старого міста, торгові вулиці, вулиці із забороною руху транспорту, призначені для ігор дітей, швидкісні магістралі чи фешенебельні вулиці (бульвари) та ін., а також найрізноманітніші майданчики. Будучи пов’язаними між собою, окремі типи вуличного простору та площ утворюють видимі зразки, які часто різняться від місцевості до місцевості та таким чином формують також різні квартали міста. Квартали часто виділяються схожими чи однаковими вуличними пейзажами та їх власною – включеною в загальну місцевість – системою та структурою. Поряд з місцевим оформленням вуличної системи так само визначними є зв’язки та розташування установ, що знаходяться в кварталі, таких як школи, дитячі садки, рекреаційні об’єкти, торговельні об’єкти для вдоволення щоденних потреб.

Архітектурно – просторове та містобудівне оформлення цих багатопланових відношень між окремими шляхами, вулицями та площами, міськими кварталами та більшими міськими територіями (ареал міста) є темою даного третього завдання. Дане завдання спонукає до проведення спрощеного містобудівного дослідження території, що оточує визначену місцевість (мезорівні міста), та демонструє, які тематичні рівні включає дане дослідження. Ці тематичні рівні, звичайно, частково різнитимуться в залежності від місцевості, так що хоча методика є однаковою / схожою, теми та зміст дослідження потрібно відібрати, виходячи з відповідних місцевих реалій.   

У наступному тренувальному завданні (4) на прикладі тієї ж місцевості досліджуватимуться більші за площею, вищі масштабні рівні (макрорівні міста).