Короткий вступ до тренувального завдання №2

„Читати місто та розуміти місто" – Завдання № 2 для частини-МАБ «Містобудування»

„Читати та розуміти оточення будинку"
- малі просторові рівні/ мікрорівні міста: близьке оточення ‒ будинок ‒ вулиця

Тренувальне завдання № 2:

КОРОТКИЙ ВСТУП
Більш детальні, ілюстровані пояснення про чотири категорії дослідження та опису, що використовуватимуться в тексті та під час виконання тренувальних завдань, Ви знайдете в короткій формі у moodle у вступі М-3 до завдань 2-4, тлумачення термінів - у еКнизі «Частина – МАБ «Містобудування. Вступ М-2 », загальну інформацію по містобудуванню - у супроводжуючому тексті еКниги «Частина - МАБ «Містобудування» - «Вступ 1», а також загальну інформацію до модуля з планування та аналізу будівництва МАБ «Розвідка» у «Вступному тексті до загального модуля у еКнизі МАБ «РОЗВІДКА» - Вступ.

МАБ «Розвідка» (еКнига) – Загальний вступ до всього модуля

МАБ „Містобудування“ (еКнига) – Містобудівний вступний текст (Вступ М-1)

МАБ „Містобудування“ (еКнига)– Містобудівні терміни та приклади (Вступ М-2)

МАБ „Містобудування“ (еКнига)– Завдання з містобудування

Зображення: Мікрорівні міста / рівні, які розглядатимуться у завданні № 2

Аналіз оточення будинку

Короткий вступ

Будинки - це не лише тема конструктивного оформлення (будівельні матеріали, пропорції та інше), науки про несучі конструкції чи будівельної статики, будівельних конструкцій, втім найбільш визначальними для будинків є передусім різноманітні (приватні) людські побажання, суспільні та функціональні вимоги, які потрібно взяти до уваги та включити в процес планування. За певних умов вони впливають на місцевість та оточення (житлового) будинку або ж є значущими при виборі місцевості для наперед визначеного користування та досягнення певної поставленої мети, оскільки земельна ділянка повинна володіти достатнім потенціалом для того, щоб задовольнити відповідні потреби. Ці місцеві, містобудівні якості та граничні умови, які забезпечують для будівлі можливість реалізувати ту чи іншу функцію, є – якщо їх можна розпізнати – допоміжними при попередньому дослідженні та в подальшому процесі проектування певного будівельного завдання. Саме тому необхідно ретельно осмислювати умови, які ставить перед нами оточення, а також планувальні умови місцевості, земельної ділянки – особливо на нижніх мікрорівнях планування.

Однак довколишні будинки є лише частиною сусіднього оточення. Воно включає в себе також наявні інженерні мережі та вулиці безпосередньо біля будинку, насадження та природні площі, які оточують будинок або межують з ним, а також інша довколишня місцевість. Зрештою, потрібно знати також необхідну технічну інфраструктуру, можливості здійснення покупок, доступ до громадських установ: садочків, шкіл, робочих місць та інше… (Останній пункт і буде темою наступних тренувальних завдань). Такі знання допомагають – у сукупності – зрозуміти великі, комплексні комбінації та сплетення збудованого та соціального «буденного світу» певного населеного пункту чи міста, у якому знаходиться досліджувана місцевість. Таким чином ми отримуємо доступ до життєвого світу та вимог її жителів та користувачів, для яких слід провести будівництво, планування чи, за потреби, зберегти певну ділянку навколишнього середовища. На багато таких реалій оточення необхідно надалі звертати увагу в процесі планування будинку чи квартир, чи підприємств – як з архітектурно-планувальної, так і з функціональної точки зору.

У даному підмодулі «Містобудування» окрема будівля розглядатиметься передусім з планувальної, містобудівної перспективи; більш архітектурно-конструктивне – тобто спрямоване на об’єкт – дослідження буде проведено в підмодулі МАБ «Форма+Конструкція». Для того щоб диференціювати та розрізнити ці дві різні за фахом точки зору, для містобудівних аспектів потрібно сфокусувати увагу не на окремій будівлі, а на тому, як включається, вливається окремий об’єкт дослідження в місцеве оточення. Спільні риси між будинком та його оточенням чи інші (можливо, непоєднувані) зв’язки між досліджуваним об’єктом та місцем його розташування можна побачити, проаналізувавши, як цей будинок ­/ об’єкт співвідноситься з його містобудівним контекстом.    

Що саме мається на увазі під збудованим контекстом, можна практично продемонструвати (і випробувати самостійно) наступним чином: погляньте на реальну містобудівну ситуацію злегка примруженими очима. Тоді зоровий образ буде нечітким, тому з поля зору зникне багато дрібниць – дрібні деталі, архітектурні форми, декоративні елементи та ін. В такий спосіб загальна містобудівна ситуація буде оптично нечіткою (наче поєднаною вуаллю) і справлятиме враження чогось «цілого та взаємопов’язаного». Взаємозв’язки на досліджуваній території, між досліджуваним будинком та місцевістю, що його оточує – які при цьому виявляються і залишаються видимими та відчутними – необхідно дослідити та зафіксувати в описі. Отже, під містобудівною перспективою слід розуміти виявлення спільних чи, можливо, відмінних рис у просторовій ситуації. Вона надає можливість дослідити та описати окремий об’єкт в контексті та у взаємозв’язку з його оточенням.

Отже, в окремому об’єкті нас цікавитиме його внесок, як «будівельного каменя міста», в загальну картину будівельно-природного оточення, а також включення цього об’єкта (тобто його містобудівні та містопланувальні зв’язки) в довколишню місцевість. На наявних будівлях та у міському просторі потрібно знайти та описати ті фактори впливу (модифікатори та оператори), які головним чином «спричиняють», демонструють ці зв’язки. Тобто потрібно шукати такі структуруючі фактори, ознаки міського простору (модифікатори від ІІ до ІІІ) та параметри місцевості (оператори IV), які певним чином виразили архітектурний характер будівельного каменя міста та його будівельного оточення (для цих чотирьох термінів див. ВСТУП М-3 та ВСТУП М-2).

Така постановка завдання демонструє, якими повинні бути перші кроки такого (спрощеного) дослідження близького оточення будинку (макрорівні міста), і які тематичні рівні включає дане дослідження. Ці тематичні рівні, звичайно, частково різнитимуться в залежності від місцевості, так що хоча методика є однаковою /  схожою, теми та зміст дослідження потрібно відібрати, виходячи з відповідних місцевих реалій.   

У наступних тренувальних завданнях (3 та 4) на прикладі тієї ж місцевості досліджуватимуться більші, вищі масштабні рівні (мезо – та макрорівні міста).